Комунікація Полтавської міськради: журналістам - незадовільна, владі - ок
У Полтаві медійники вчергове скаржаться на незадовільну комунікацію з міською владою. Колаж Надії Кучер
Більш ніж два роки тому у Полтаві на вимогу журналістів міська влада провела прозорий конкурс на посаду керівника пресслужби міськради. Здавалося б, це мало допомогти покращити комунікацію влади і журналістів, а отже, й громади. Тим паче, закінчилася ера Мамая, який зловживав службовим становищем на посаді міського голови. Однак медіа отримали протилежний очікуванням ефект, який, як зізнаються у приватних розмовах журналісти, подекуди перевершує навіть відомого своєю закритістю колишнього міського голову Полтави Олександра Мамая. У цьому тесті полтавська представниця ІМІ зібрала думки місцевих журналістів та проаналізувала, що не так з комунікацією влади і медіа.
Як пороблено?
Історія якісної комунікації (спойлер: насправді - ні) журналістів з міською владою розпочалася багатообіцяюче. У серпні 2023 року посаду секретаря міськради та виконуючої обов'язків міського голови Полтави посіла депутатка Катерина Ямщикова. Вона завжди була лояльною до журналістів, викривала приховані нюанси з документами проєктів рішень, критикувала роботу колишнього міського голови Мамая. Тоді ж група полтавських журналістів за підтримки журналістського хабу Інституту масової інформації Медіабаза Полтава передала Катерині Ямщиковій, тимчасово виконуючій обов'язки міського голови Полтави та секретарю міськради, колективне звернення. Медійники і медійниці вимагали провести службову перевірку щодо одноосібного призначення уже екс-секретарем міськради Андрієм Карповим на посаду керівника пресслужби Полтавської міської ради Олександра Дедюхіна, депутата і священика, якого однопартійці призначили на посаду без конкурсу. Претензії до Дедюхіна були такими:
є депутатом міської ради, що може свідчити про його політичну заангажованість,
призначення людини, яка належить до однієї з політичних фракцій міської ради, суперечить принципу прозорості, підзвітності та відкритості;
тон його висвітлення діяльності міської ради залежав від того, яка фракцію презентується, а не від реальної виконаної роботи;
образливі висловлювання щодо журналістів;
повідомлення про більшість офіційних заходів, зокрема таких, що мають суперечливий характер чи стосуються бюджетних коштів, оголошувалися пресслужбою із запізненням або взагалі не анонсувалися.
Катерина Ямщикова тоді до вимог журналістів дослухалася, провела службове розслідування та за його підсумками - відкритий прозорий конкурс на посаду керівника пресслужби міської ради. Його виграла Марина Сєрова, яка до цього працювала головною спеціалісткою пресслужби.
Марина Сєрова, керівниця пресслужби Полтавської міськради, пояснює, що відділ комунікації працює в межах своїх повноважень. Фото - ІРТ-Полтава
Минулого року влада і журналісти на спільному засіданні для кращої комунікації вирішили також створити Регламент співпраці, а міська влада своєю чергою пообіцяла регулярно звітувати, організовувати пресконференції за запитом редакцій.
Але як тільки справа дійшла до критики і запитань про бюджет міста, зокрема, після резонансних розслідувань “Полтавщини” про переплату на закупівлі безпілотників для військових, міська рада, як в “старі добрі мамаївські часи” включила режим закритості. Чомусь так сталося, що Мамая давно немає у полтавській політиці, але його методи співпраці з журналістами залишилися у спадок міській раді. А тим часом результатом розслідування журналістів стало те, що двом посадовцям міської ради та керівнику фірми-постачальника оголосили про підозру у корупції.
На початку січня 2024 року інтернет-видання “Полтавщина” проаналізувало придбання Полтавською міськрадою 170 дронів трьох типів на 38,9 млн грн. Матеріал викликав хвилю обговорень у соціальних мережах. На нього також відреагувала міська влада, а поліція відкрила кримінальне провадження. Скриншот - poltava.to
Перші натяки на закритість
Влітку минулого року кілька редакцій поскаржилися, що їх не запросили на звітування про рік роботи Ямщикової. Тоді чиновники проігнорували редакції “Суспільне Полтава”, “Полтавщина”, “Ми – Полтава”, “Зміст”, а також “Полтавський вісник” (редакція газети дізналася про захід самостійно і прийшла без запрошення). Ті ж медійники, яких запросили, не мали можливості поставити запитання ані наживо, ані через онлайн-трансляцію в YouTube. Пресслужба пояснила це тим, що оголошення щодо звіту вони опубліковали на сайті міської ради. Втім, зазвичай повідомлення/анонси/запрошення на заходи журналістам надсилали у спеціально створений для оперативної комунікації робочий чат в телеграмі. Тож, розгорівся перший скандал. Щоправда, досить швидко він вщух.
Журналіст «Полтавщини» Едуард Ткаченко як веброзробник і програміст проаналізував час розміщення новин на сайті Полтавської міської ради й дійшов висновку, що анонс звіту “був опублікований, скоріше за все, заднім числом”. Він дослідив, що індекс новини з анонсом звіту Ямщикової – 3140. Після нього за хронологією були ще публікації з меншими номерами 3136, 3137, 3138, 3139. Тобто анонс про звіт Катерини Ямщикової опублікували заднім числом.
Журналіст "Полтавщини" дійшов висновку, що анонс про звіт Катерини Ямщикової опублікували заднім числом. Скриншот - фейсбук-сторінка Едуарда Ткаченка
Пояснення від влади щодо ситуації не було, натомість журналістам пообіцяли організувати пресконференцію щодо звіту, на якій Ямщикова мала відповісти на всі запитання журналістів. Втім публічної пресконференції не відбулося: пресслужба запрошувала медіа поговорити та записати інтервʼю з Катериною Ямщиковою окремо. До речі, видання “Коло” під час такого інтерв'ю запитало очільницю міста про “таємний звіт” і ось що вона тоді відповіла:
“Для мене важливо, щоб всі розуміли, що звіт був публічний. Він на сайті Полтавської міської ради розміщений повністю, у відеорежимі до нього є доступ у всіх без виключення. Оголошення було на сайті міської ради. Немає можливості збирати стадіон зараз. Я думаю, що прийде той час, коли це буде можливо. Зараз найважливіше, що доступ до звіту є без виключення у всіх. А проведено в доступному приміщенні, яке є в Полтавській міській раді. В самій міській раді, їх не так багато. Ветеранський центр доступний, інклюзивний, на першому поверсі. Це світле приміщення, технічно оснащене для цього. І я із задоволенням на цій локації зробила свій звіт. Моє спілкування з медіа достатньо часто. Навіть якщо прибрати тему моїх розмов або переписок - це те спілкування, яке відбувається в моїх чатах, в моїх соціальних мереж, в моєму телефоні, то офіційних прес-підходів у мене було понад 70. А не офіційно я завжди спілкуюся. Єдине, що мій час, на жаль, не завжди мені належить, в хорошому сенсі. У мене така посада. Тому, зі своєї сторони, на максимум, де я можу, як я можу, я завжди приділяю увагу”.
Видання “Полтавщина” стежило за виконанням обіцянки про звіт і зазначає, що “цього так і не сталося ні у грудні, ні у січні, ні у лютому”.
“Натомість 31 березня цього року на сайті Полтавської міської ради був опублікований звіт виконавчого комітету. Його публікація — вимога закону. Документ на сайті міськради важко знайти, якщо не знати, де шукати. Фактично це 30 сторінок великої кількості цифр без пояснень”, - повідомили медійники на сайті “Полтавщини”.
Далі - більше. Журналісти почали скаржитися, що що міськрада надає неповні відповіді на запити, проводить закриті засідання виконкому, не запрошує на суспільно важливі заходи.
Хто критикує - з тим не комунікую?
З початком 2025 року журналісти почали скаржитися на вибірковість влади у комунікації з медіа. А саме: видання “Полтавщина” та “Зміст” заявили, що Катерина Ямщикова і перші заступники міського голови заборонили начальникам комунальних підприємств Полтави, зокрема підпорядкованих управлінню ЖКГ Полтавської міськради, спілкуватися з журналістами, а інформаційні запити від медіа залишалися без відповідей. Більше того, у редакції “Полтавщини” нарікали, що міська влада радить їхнім журналістам самостійно шукати витрати на ремонти доріг, дахів, дитячих та спортивних майданчиків, придбання комунальної техніки.
Саме від “Полтавщини” та “Змісту” міська рада й персонально Катерина Ямщикова отримують найбільшу хвилю критики. Журналіст “Полтавщини” Микола Лисогор у коментарі полтавській представниці ІМІ говорить, що комунікації із міською радою дійсно відбувається через робочий чат.
Микола Лисогор говорить, що комунікації в робочому чаті зазвичай недостатньо. Фото з фейсбук-сторінки Миколи Лисогора
“Але туди кидають офіційні повідомлення, вичитані кількома комунікаційниками. До того ж, керує комунікацією не керівниця пресслужби міськради, а інша людина, яка має неформальний статус. Ця людина говорить керівникам управлінь і департаментам, що писати, а що ні. Також керівництво міськради заборонило керівникам департаментів відповідати напряму журналістам, вся інформація проходить через “сірого кардинала” по комунікації. Навіть пости в соцмережах затверджуються цією людиною”, - скаржиться Микола Лисогор і додає, що керівництво міськради закрилося від журналістів.
“Керівництво вважає, якщо їх критикують, значить, роблять або заради хайпу, або хтось замовив журналістів. У те, що вони самі помиляються, не можуть повірити. Тому команда Катерини Ямщикової вирішила "якщо нас в будь-якому випадку критикують, ми не будемо розповідати журналістам більше, ніж офіційні повідомлення в чаті", - резюмує журналіст.
Схожу позицію озвучує і журналістка-розслідувачка “Полтавщини” Анастасія Недогорська. “Комунікація у міськради з медіа, я б сказала, мінімальна: формальні відписки на запит, без відповідей та пояснень. Якщо комунікувати через Марину Сєрову (керівниця пресслужби Полтавської міськради, - авт.), то це теж неефективно. До Марини претензій немає, а от до тих, хто має надавати їй інформацію, багато. Часто інформація потрібна оперативно, а чекати доводиться по кілька днів, надають інформацію не повну, на уточнюючі відповідають не чітко або взагалі не відповідають. Є комунальні структури, де взагалі керівникам заборонено спілкуватися з журналістами напряму”, - говорить журналістка.
Анастасія Недогорська, журналістка "Полтавщини", комунікацію з міською владою називає формальною, а їх відповіді на запити - відписками. Фото з сайту poltava.to
Вона зауважає, хотілося б, щоб коментарі та пояснення надавали оперативно і змістовно, правдиво.
“Бо називати неочищені ливнівки "особливостями каналізації" - підміна реальності. Хотілося б, щоб міськрада не просто ініціювала перевірки, а й доповідала про їх результати, бо ні по спиляним липкам, ні по зарядці електрокара (першим заступником міського голови Валерієм Пархоменком, який заряджав авто у міськраді, - авт.) ніхто нічого досі не чув”, - говорить Анастасія Недогорська.
“Ми відкриті до вдосконалення”: що говорить про претензії журналістів Катерина Ямщикова
У коментарі полтавській представниці ІМІ Катерина Ямщикова вчергове заявила про готовність до змін в комунікації з медіа. Зауважила, що відкрита до конструктивного діалогу з медіа і заперечує, що керівникам комунальних підприємств зоборонено давати коментарі журналістам.
“Для цього створили низку інструментів. У нас є чат для оперативної комунікації. На запит медійників та медійниць домоглися скасування заборони транслювати засідання виконкому та сесій під час тривог. Наразі працюємо над оновленням сайту міської ради, щоб він був зручнішим, щоб там було простіше шукати потрібну інформацію та документи, адже я бачу регулярні скарги спільноти на роботу ресурсу. У нас 24/7 з усіма в контакті пресслужба. Насамкінець - двері міської ради завжди відкриті, а ми ж всі пам'ятаємо, як було раніше (натяк на часи, коли міським головою був Олександр Мамай і журналістів не пропускали на прохідній, - авт.)”, - каже Ямщикова.
Також посадовиця переконує, що у міській раді відпрацьовують усі запити – усні і письмові, а ще ті, що приходять на особисті телефони в будь-який час.
“Ми отримуємо сотні офіційних запитів: вони реєструються у канцелярії, а далі рухаються до розпорядників. Я з повагою ставлюся до роботи медійників та медійниць. Натомість прошу з розумінням поставитися до того, що Катерина Ямщикова, та й будь-яка інша людина, фізично не може проконтролювати, наскільки повну відповідь на запит підготували відповідні фахівці та фахівчині”, - говорить очільниця Полтави.
На запитання про скарги щодо закритості та уникнення комунікації на скандальні теми чи відписки на запити, на які скаржаться журналісти, Ямщикова говорить, що мріє позбутися цього поняття взагалі та перестали мислити категоріями "медіа в опозиції до влади".
“Ми готові пояснювати будь-яку тему, конструктивно, з фактами, цифрами. Але варто пам'ятати: багато проблем є результатом десятиліть хаосу, який ми зараз системно розгрібаємо. Тож, роботи багато”, - говорить Ямщикова.
Поки очільниця Полтави запевняє, що міська рада відкрита до вдосконалення формату співпраці з медіа й запрошує озвучити конкретні пропозиції щодо того, як зробити комунікацію ефективнішою й змістовнішою, полтавські журналісти в буквальному сенсі махнули на ситуацію рукою і просять хоча б про елементарне: надавати повні відповіді на інформаційні запити та не забороняти комунальним підприємствам давати коментарі, хоча останнє Ямщикова неодноразово заперечувала.
Наразі комунікація влади і журналістів у Полтаві в глухому куті - у кожної зі сторін своя правда. Однак чим більше в своїй правді громаду переконує влада, тим частіше журналісти публікують викривальні матеріали про корупцію і махінації в міській раді, як от свіже розслідування “Полтавщини” про те, що на покосі трави за кошт міста може стояти однопартієць Катерини Ямщикової.
До речі, відповіді на запитання про невідомого “сірого кардинала” з неофіційною посадою, який чи яка керує комунікаційниками міської ради, поки що немає. Керівниця пресслужби Полтавської міськради Марина Сєрова у коментарі полтавській представниці ІМІ запевняє, що “уповноважені керувати тільки ті, хто є у структурі. Я і мої [підлеглі] підпорядковується секретарю міської ради, так же прописано в положенні про відділ”. Можливо, історія про невідому людину з неофіційним статутом у міській раді стане темою наступного блогу. Зрештою, незалежно від того, хто комунікує з журналістами у міській раді - офіційна посадова особа чи невідомий “сірий медійний кардинал”, станом на зараз у міській раді комунікації з журналістами вибудовуються таким чином, що останні бачать у ній більше перешкод, ніж відкритості.
Надія Кучер, регіональна представницяІнституту масової інформації в Полтавській області